Різдвяна зірка

Вифлеємська зірка – символ Різдва

Перша зірка на Святий вечір здавна у християнстві символізувала народження Ісуса Христа, а в народній уяві – народження Бога та початок Нового року. Колись давно саме поява ясної зірки у Різдвяну ніч серед Карпатських гуцулів символізувала народження Нового року, а 1 січня то по містах тільки святкували.

Загалом зірка є головним атрибутом українського святкування Різдва. Це – символ Бога, символ сонця, символ світла. Із зіркоюпов’язано дуже давня символіка сонця. Слід зауважити, що християнська зірка є восьмикутною, на відміну від іудейської (шестикутної зірки Давида) і язичницької (п’ятикутної, як символу поклоніння п’яти органам чуття людини). Вісімка – символ восьмого дня, символ вічного царювання Месії.

Появи вечірньої зорі на Святвечір чекають за традицією всією сім’єю, а потім сідають вечеряти. Вона нагадує Вифлеємську зірку, що згадується в Євангелії від Матея (Мт. 2,9): «і ось зоря, що її бачили на сході, йшла перед ними, аж поки не підійшла й не стала зверху, де було дитятко». Різдвяна зірка іще носить назву «Зірка на Сході», про яку згадує Матей, дістала в християнстві назву «Зірка волхвів» або «Вифлеємська зірка». Повідомлення євангеліста здавна привертало до себе увагу істориків, археологів і особливо астрономів. Вони робили чисельні спроби пояснити це космічне явище, знайти підтвердження його історичності в стародавніх хроніках. Ще в ХVІІ ст. знаменитий астроном ЙоганКеплер висловив припущення, згідно з яким в Євангелії від Матея описано сполучення планет Юпітера і Сатурна в сузір’ї Риб, що відбулося в 7 році до н.е. Така версія узгоджується з текстом астрономічного змісту, прочитаного археологами на одному з вавилонських клинописів. Вчені довели, що подібні природні явища відбуваються приблизно один раз на 800 років.Цілий ряд дослідників вважають, що в Євангелії від Матея описано появу комети Галлея в 12 р. до н.е. Римський історик грецького походження КассійДіон (165–235 рр.) у «Римській історії» пише «І з’явилась зірка, що називалася кометою, яка упродовж багатьох днів висіла над містом і подібною вона була до нічного світильника». Людина з іншою культурою мислення, китайський астроном ХІІІ ст. МаТуан Лі також повідомляє про появу комети Галлея в 12 р. до н.е. Тому прихильники цієї версії пов’язують й Різдво Ісуса Христа з цим космічним явищем. На сьогодні появилось у світі багато вчених, які намагаються довести, що Вифлеємська зірка була не зіркою, а простим астрономічним явищем – комета, злиття планет тощо. Поява таких астрономічних явищ, як вважають астрономи завжди асоціювалася з прийдешніми бідами – голодом, війнами, епідеміями та іншими негараздами. Якщо наприклад, комета і несла якусь звістку, то це могло бути тільки поганою ознакою. А ще вважають що вона також може бути послана Богом для настрашення грішного світу. Таке явище можна розсуджувати по-різному, оскільки це був знак народження Ісуса Христа і водночас його терпінням і стражданням за людські гріхи на землі. Незважаючи на такі різкі припущення науковців ХХІ ст., безперечно Вифлеємська зірка була єдиною найяскравішою зорею за всю історію людства, адже Ісус Христос на землю прийшов тільки раз і відповідно більше таких яскравих зірок не могло бути якби того не хотіли вчені.

Завдяки зорямв християнській релігії показано свідчення всюдисущості Господачерез ангелів, щочасто уособлюються із зірками. Тому зоряне небо на Святвечір символізує присутність ангелів на Різдвяному небосхилі, котрі оспівують народження дитятка Божого.

Небесні світила (зорі, місяць, сонце) ще споконвіку шанувалися нашими предками. А небеса, за народними віруваннями, являють собою також щось святе, величне. Це ніби ще один світ над земним світом. Наші предки вірили, що там, за небесною твердинею, живуть померлі (ті, котрі не потрапили в пекло). Небеса розкриваються тільки двічі на рік (на Різдво і Світле Воскресіння), але це можуть бачити лише праведні. Хто побачить розкриті небеса, може в цей момент випросити собі все, що схоче. Наші пращури вірили, що так само й зорі святі, праведній служать віконцем до неба.В наших колядках згадуються усі небесні світила, що є одною родиною – сонце – жінка, місяць – чоловік, а зорі – то діти.

Світлана Боян                                                 

етнолог, доцент кафедри етнології і археології

Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

для телеканалу "1+1"

Розмову вела Алла ПАС